Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

к чести чьей

  • 1 к чести

    К ЧЕСТИ чьей, кого (надо сказать, нужно заметить и т. п.)
    [PrepP; Invar; the resulting PrepP is usu. sent adv]
    =====
    (to say or mention sth. with regard to some person or group) acknowledging a good point, merit etc of that person or group:
    - to s.o.'s credit;
    - in s.o.'s favor.
         ♦ Неловко ездить в автобусе и громко разговаривать "об умном". А Лёва как раз способен увлечься и что-нибудь такое брякнуть не к месту. Хотя к чести его могу добавить, что он легко краснеет (Битов 2). It's awkward having a loud "intelligent" conversation on the bus. And Lyova is just the kind to get carried away and blurt out something inappropriate. Although, to his credit, I can add that he blushes easily (2a).
         ♦...Если бы Чичиков встретил его [Плюшкина]... где-нибудь у церковных дверей, то, вероятно, дал бы ему медный грош. Ибо к чести героя нашего нужно сказать, что сердце у него было сострадательно... (Гоголь 3)....If Chichikov had met him [Plyushkin]... at the entrance of a church, he would in all likelihood have given him a copper coin. For be it said in our hero's favour that his heart was compassionate... (3d).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к чести

  • 2 к чести

    (кого, чьей)
    to smb.'s credit

    К чести лиц высшего командного состава, возглавлявших артиллерию Советской Армии, нужно отнести то, что наша артиллерия по своим качествам, по уровню подготовки офицеров и всего личного состава была намного выше артиллерии армий всех капиталистических стран. (К. Рокоссовский, Солдатский долг) — It is to the credit of the higher command of the Soviet Artillery that its quality and the standards of training of its officers and men far surpassed those of the artillery of the armies of all capitalist countries.

    Русско-английский фразеологический словарь > к чести

  • 3 к чести

    (кого, чьей) аның яхшы ягы шунда

    Русско-татарский словарь > к чести

  • 4 кемдеңдер хөрмәтенә

    к чести чьей

    Башкирско-русский автословарь > кемдеңдер хөрмәтенә

  • 5 честь

    I
    ж
    II
    . ору номус, шарафу номус, виҷдон; дело чести кори виҷдон; береги честь смолоду шарафу номуси худро аз овони ҷавонӣ нигоҳ дор
    2. шараф, шаън, [мояи] ифтихор; честь страны ифтихори мамлакат; честь флага шарафи байрақ
    3. номи нек, некномӣ; задеть чью-л. честь ба иззати нафси касе расидан
    4. бакорат, исмат, иффат, покдоманӣ; потерять честь иффатро гум кардан
    5. ҳурмат, эҳтиром, иззат, обрӯ; это для меня большая честь ин барои ман шарафи бузург аст // уст. (почетное звание) номи фахрӣ <> в честь кого-чего-либо ба шарафи касе, чизе; к чести чьей-л. ба ҳурмати касе; к чести его следует заметить, что … хубии ӯ дар он аст, ки …; по чести ба ростӣ ио чести сказать в знач. веодн. сл. уст. рости гап ин ки … честь честью, честь по чести аз рӯи қоида; он тавр, ки мебоист; делать честь кому-л. обрӯи касеро бардоштан, касеро лоиқи ҳурмат кардан; это делает честь вашему вкусу ин аз хубии саликаи шумо шаҳодат медиҳад; отдавать честь 1) кому воен. саломи низомӣ додан 2) кому-чему (воздать почести) арзи эҳтиром кардан; пора (надо) и честь знать 1) бас аст, қофист 2) иззати нафси худро донистан даркор; вакти рафтан (хайру хуш) расид; просить честью ба нағзӣ пурсидан, бо забони хуш илтимос кардан; принадлежит честь кому-л. махсуси шарафи касе аст; честь открытия чего-л. принадлежит кому-л. шарафи кашфи чизе ба касе тааллук дорад; была бы честь предложена таклиф карда шудку, бас аст; честь и место комууст. 1) марҳамат кунед, бинишинед; 2) мо аз ташрифи шумо хушнудем; ваша честь уст. ҷаноби (ҳазрати) шумо; честь имею сообщить вам, что ба маълумоти ҷанобашон мерасонам, ки…; \честьь имею кланяться уст. хуш бошед!, саломат бошед!
    II
    несов. уст. эътироф кардан, ҳисоб кардан, шумурдан, донистан
    несов. что уст. и обл. хондан

    Русско-таджикский словарь > честь

  • 6 честь

    1. ж
    намыҫ

    береги платье снову, а честь смолоду — кейемде яңылай, намыҫты йәшләй һаҡла

    2. ж
    целомудрие, девственность
    ғиффәтлелек, сафлыҡ
    3. ж
    почёт, уважение
    хөрмәт, ихтирам

    по чести (сказать) — дөрөҫөн (ысынын) әйткәндә, асығын әйткәндә

    честь честью; честь по чести — нисек кәрәк булһа, шулай

    тейешенсә, кәрәгенсә; честью (сделать) — үҙ теләге (ирке) менән, ҡушмайынса

    отдать честь: — 1) воен. честь биреү

    2) кому хөрмәт (иғтибар) күрһәтеү; 3) чему; шутл. тейешле кимәлдә иғтибар итеү (биреү), өҫтөнлөк биреү; просить честью — яҡшылыҡ менән һорау (үтенеү)

    считать (ставить и т.п.) за честь что — баһаһын арттырыу (дәрәжәһен күтәреү) тип иҫәпләү

    честь имею кланяться — һау булығыҙ, хушығыҙ

    Русско-башкирский словарь > честь

  • 7 честь

    * * *
    жен.
    1) гонар, -ру муж.

    этот студентчесть нашего института — гэты студэнт — гонар (гордасць) нашага інстытута

    3) (почёт, уважение) пашана, -ны жен.
    павага, -гі жен.
    гонар, -ру муж.

    это большая честь для меня — гэта вялікі гонар (пашана, павага) для мяне

    4) воен. чэсць, род. чэсці жен.

    в честь кого-либо, чего-либо — у гонар каго-небудзь, чаго-небудзь

    а) рабіць (зрабіць) гонар

    б) (оказывать, оказать уважение) рабіць (зрабіць) ласку

    к чести чьей-либо — на гонар каму-небудзь, на славу каму-небудзь

    честь и место — калі ласка, сядайце, пашана і месца

    честь честью — як мае быць, як належыць

    Русско-белорусский словарь > честь

  • 8 Ч-121

    К ЧЕСТИ чьей, кого (надо сказать, нужно заметить и т. п.) PrepP Invar the resulting PrepP is usu. sent adv
    (to say or mention sth. with regard to some person or group) acknowledging a good point, merit etc of that person or group
    to s.o. 's credit
    in s.o. 's favor.
    Неловко ездить в автобусе и громко разговаривать «об умном». А Лёва как раз способен увлечься и что-нибудь такое брякнуть не к месту. Хотя к чести его могу добавить, что он легко краснеет (Битов 2). It's awkward having a loud "intelligent" conversation on the bus. And Lyova is just the kind to get carried away and blurt out something inappropriate. Although, to his credit, I can add that he blushes easily (2a).
    ...Если бы Чичиков встретил его (Плюшкина)... где-нибудь у церковных дверей, то, вероятно, дал бы ему медный грош. Ибо к чести героя нашего нужно сказать, что сердце у него было сострадательно... (Гоголь 3)....If Chichikov had met him (Plyushkin)...at the entrance of a church, he would in all likelihood have given him a copper coin. For be it said in our hero's favour that his heart was compassionate... (3d).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Ч-121

  • 9 credit

    ˈkredɪt
    1. сущ.
    1) доверие, вера Charges like these may seem to deserve some degree of credit. ≈ Обвинения, подобные этим, кажется, заслуживают известного доверия. give credit to Syn: belief, credence, faith, trust
    2) положительная социальная оценка или выражение ее а) хорошая репутация, доброе имя;
    честь, репутация John Gilpin was a citizen of credit and renown. ≈ Джон Гилпин был человек известный и с добрым именем. This they did to save their own credit. ≈ Они сделали это для спасения собственной чести. Syn: reputation, repute, estimate, esteem, good name, honour б) похвала, честь The credit of inventing coined money has been claimed for the Persians. ≈ Честь изобретения монет приписывали персам. This is much credit to you. ≈ Это большая честь для вас. do smb. credit to one's credit Syn: acknowledgement of merit в) влияние;
    значение;
    уважение (of, for) Granvelle was not slow to perceive his loss of credit with the regent. ≈ Гранвель быстро понял, что его влияние на регента ослабло. г) фамилия или имя лица в списке лиц, участвовавших в том или ином проекте credits credit line
    3) а) амер. условное очко, начисляемое за прослушивание какого-л. курса (за один курс может быть начислено несколько очков) ;
    студент обязан набрать на данном году обучение такое число курсов, чтобы число очков за них было не ниже определенного значения;
    русские эмигранты называют это кредит б) амер. запись в зачетной книжке об успешной сдаче того или иного курса
    4) финансовые термины а) фин. кредит, долг That the purchasers of books take long credit. ≈ Книготорговцы берут кредиты на длительный срок. - letter of credit on credit allow credit credit card credit worthiness jumbo credit б) фин. сумма, записанная на приход в) фин. счет в банке г) фин. правая сторона бухгалтерской книги (куда записывается приход;
    в сокращенном варианте Cr.)
    2. гл.
    1) доверять, верить Even if you don't agree with the member's opinion, you must credit him for his loyalty. ≈ Даже если вы несогласны с мнением члена комитета, вы не имеете права сомневаться в его добрых намерениях. The report of William's death was credited. ≈ Сообщению о смерти Уильяма поверили. Syn: believe, trust
    2) редк. архаич. повышать репутацию, добавлять к чести That my actions might credit my profession. ≈ Что мои действия сделают мою профессию еще более уважаемой.
    3) приписывать( кому-л. совершение какого-л. действия) The staff are crediting him with having saved John's life. ≈ Сотрудники считают, что он спас Джону жизнь. Syn: attribute
    4) фин. а) кредитовать, выдавать кредит Entries were made crediting Stoney with 1630 pounds and Armitage with 800 pounds. ≈ Были сделаны записи о выдаче Стоуни кредита в 1630 фунтов и Армитаджу 800 фунтов. б) записывать в доходную часть см. credit
    1.
    4) вера, доверие - to give * to smth. поверить чему-л. - to put * in hearsay поверить слухам - to lose * потерять доверие - the latest news lend * to the earlier reports последние известия подтверждают полученные ранее сообщения репутация;
    надежность;
    доброе имя - he is a man of * он человек, пользующийся хорошей репутацией;
    на него можно положиться влияние, значение;
    уважение - he resolved to employ all his * in order to prevent the marriage он решил использовать все свое влияние, чтобы помешать этому браку честь, заслуга - * line выражение благодарности в чей-л. адрес - to do smb. *, to do * to smb., to stand to smb.'s * делать честь кому-л. - to take * for smth. приписывать себе честь чего-л., ставить себе в заслугу что-л. - to give smb. * for smth. признавать что-л. за кем-л. - we give him * for the idea мы признаем, что это была его идея считать, полагать - I gave you * for being a more sensible fellow я думал, что вы благоразумнее - give me * for some brains! не считайте меня круглым дураком! - the boy is a * to his parents родители могут гордиться таким мальчиком - it is greatly to your * that you have passed such a difficult examination успешная сдача такого трудного экзамена делает вам честь - she's not yet 30 years old and already she has 5 books to her * ей еще нет тридцати лет, а у нее на счету пять книг (американизм) зачет;
    удостоверение о прохождении курса в учебном заведении - * course обязательный предмет - French is a 3-hour * course по французскому языку проводятся три часа обязательных занятий в неделю - * student полноправный студент - he needs three *s to graduate до выпуска ему осталось три экзамена балл(ы) за прослушанный курс или сдачу экзаменов - *s in history and geography отметки о сдаче полного курса по истории и географии положительная оценка( коммерческое) (финансовое) кредит - long * долгосрочный кредит - blank * бланковый кредит, кредит без обеспечения - * standing кредитоспособность, финансовое положение - * rating оценка кредитоспособности - * insurance страхование кредитов, страхование от неуплаты долга - * squeeze ограничение кредита;
    кредитная рестрикция - * on mortgage ипотечный кредит - letter of * аккредитив;
    кредитное письмо - to buy on * покупать в кредит - no * is given in this shop в этом магазине нет продажи в кредит( бухгалтерское) кредит, правая сторона счета - to place to the * of an account записать в кредит счета сумма, записанная на приход верить, доверять - to * a story верить рассказу (with) приписывать (кому-л., чему-л. что-л.) - to * smb. with a quality приписывать кому-л. какое-л. качество - these remarks are *ed to Plato эти замечания приписываются Платону - the shortage of wheat was *ed to lack of rain неурожай пшеницы объясняли отсутствием дождей - please * me with some sense! пожалуйста, не считай меня круглым дураком! ( американизм) принять зачет, выдать удостоверение о прохождении курса (бухгалтерское) кредитовать - to * a sum to smb., to * smb. with a sum записывать сумму в кредит чьего-л. счета acceptance ~ акцептный кредит acceptance letter of ~ подтверждение аккредитива agricultural ~ сельскохозяйственный кредит ~ фин. кредит;
    долг;
    сумма, записанная на приход;
    правая сторона бухгалтерской книги;
    on credit в долг;
    в кредит;
    to allow credit предоставить кредит bank ~ банковский кредит bank ~ agreement банковское кредитное соглашение banker confirmed ~ аккредитив, подтвержденный банком banker ~ банковский кредит banking ~ банковский кредит bilateral ~ кредит, предоставляемый на двусторонней основе ~ похвала, честь;
    to one's credit к (чьей-л.) чести;
    the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье;
    to do (smb.) credit делать честь (кому-л.) building ~ кредит на строительство business ~ кредит на торгово-промышленную деятельность buyer's ~ кредит покупателя buyer's ~ потребительский кредит cash ~ кредит в наличной форме cash ~ овердрафт cash letter of ~ аккредитив наличными cheap ~ кредит под низкий процент commercial ~ коммерческий кредит commercial ~ подтоварный кредит commercial ~ товарный аккредитив commercial letter of ~ товарный аккредитив construction ~ кредит на строительство construction ~ строительный кредит consumer ~ потребительский кредит consumer instalment ~ потребительский кредит с погашением в рассрочку consumption ~ кредит потребления credit аккредитив ~ вера ~ верить ~ влияние;
    значение;
    уважение (of, for) ~ влияние ~ выделять кредит ~ доверие;
    вера;
    to give credit (to smth.) поверить (чему-л.) ~ доверие ~ доверять;
    верить ~ доверять ~ зачет ~ амер. зачет;
    удостоверение о прохождении (какого-л.) курса в учебном заведении ~ фин. кредит;
    долг;
    сумма, записанная на приход;
    правая сторона бухгалтерской книги;
    on credit в долг;
    в кредит;
    to allow credit предоставить кредит ~ кредит ~ фин. кредитовать ~ кредитовать ~ льгота ~ похвала, честь;
    to one's credit к (чьей-л.) чести;
    the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье;
    to do (smb.) credit делать честь (кому-л.) ~ правая сторона счета ~ приписывать;
    to credit (smb.) with good intentions приписывать (кому-л.) добрые намерения ~ репутация ~ скидка ~ сумма, записанная на приход ~ хорошая репутация ~ against pledge of chattels ссуда под залог движимого имущества ~ an account with an amount записывать сумму на кредит счета ~ an amount to an account записывать сумму на кредит счета ~ at reduced rate of interest кредит по сниженной процентной ставке ~ attr.: ~ card кредитная карточка (форма безналичного расчета) ;
    credit worthiness кредитоспособность ~ for construction кредит на строительство ~ for unlimited period кредит на неограниченный срок ~ granted by supplier кредит, предоставляемый поставщиком ~ in the profit and loss account записывать на кредит счета прибылей и убытков ~ on security of personal property кредит под гарантию индивидуальной собственности ~ secured on real property кредит, обеспеченный недвижимостью ~ to account записывать на кредит счета ~ to finance production кредит для финансирования производства ~ приписывать;
    to credit (smb.) with good intentions приписывать (кому-л.) добрые намерения ~ attr.: ~ card кредитная карточка( форма безналичного расчета) ;
    credit worthiness кредитоспособность current account ~ кредит по открытому счету customs ~ таможенный кредит debit and ~ дебет и кредит debit and ~ расход и приход deferred ~ зачисление денег на текущий счет с отсрочкой demand line of ~ кредитная линия до востребования discount ~ учетный кредит ~ похвала, честь;
    to one's credit к (чьей-л.) чести;
    the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье;
    to do (smb.) credit делать честь (кому-л.) documentary acceptance ~ документарный аккредитив documentary acceptance ~ документарный акцептный кредит documentary ~ документарный аккредитив documentary ~ документированный кредит documentary letter of ~ документарный аккредитив documentary letter of ~ товарный аккредитив, оплачиваемый при предъявлении отгрузочных документов documentary sight ~ документарный аккредитив, по которому выписывается предъявительская тратта export ~ кредит на экспорт export ~ экспортный кредит export letter of ~ экспортный аккредитив extend a ~ предоставлять кредит external ~ зарубежный кредит farm ~ сельскохозяйственный кредит financial aid by ~ финансовая помощь путем предоставления кредита fixed sum ~ кредит с фиксированной суммой foreign ~ иностранный кредит ~ доверие;
    вера;
    to give credit (to smth.) поверить (чему-л.) goods ~ подтоварный кредит government ~ правительственный кредит grant ~ предоставлять кредит guarantee ~ кредит в качестве залога guaranteed ~ гарантированный кредит hire-purchase ~ кредит на куплю-продажу в рассрочку import ~ кредит для импорта товаров import ~ кредит на импорт industrial ~ промышленный кредит industrial ~ undertaking предприятие, пользующееся промышленным кредитом instalment ~ кредит на оплату в рассрочку instalment ~ кредит с погашением в рассрочку interest ~ кредит для выплаты процентов intervention ~ посреднический кредит investment ~ кредит для финансирования инвестиций investment tax ~ налоговая скидка для капиталовложений irrevocable bank ~ не подлежащий отмене банковский кредит irrevocable documentary ~ безотзывный документальный аккредитив limited ~ ограниченный кредит long term ~ долгосрочный кредит long-term ~ долгосрочный кредит mail order ~ кредит на доставку товаров по почте mail order ~ кредит на посылочную торговлю marginal ~ кредит по операциям с маржой monetary ~ денежный кредит mortgage ~ ипотечный кредит mortgage ~ кредит под недвижимость ~ фин. кредит;
    долг;
    сумма, записанная на приход;
    правая сторона бухгалтерской книги;
    on credit в долг;
    в кредит;
    to allow credit предоставить кредит on ~ в кредит ~ похвала, честь;
    to one's credit к (чьей-л.) чести;
    the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье;
    to do (smb.) credit делать честь (кому-л.) open a ~ открывать кредит open ~ неограниченный кредит open ~ открытый кредит operating ~ текущий кредит to our ~ в наш актив to our ~ на кредит нашего счета outstanding exchange ~ неоплаченный валютный кредит overdraft ~ превышение кредитного лимита personal ~ индивидуальный заем personal ~ личный кредит provide ~ предоставлять кредит purchase ~ кредит на покупку purchase on ~ покупка в кредит purchaser on ~ покупатель в кредит raise ~ получать кредит real estate ~ ипотечный кредит renewable ~ возобновляемый кредит revocable documentary ~ отзывной документарный кредит revoke a ~ аннулировать кредит revolving ~ возобновляемый кредит revolving ~ револьверный кредит rollover ~ кредит, пролонгированный путем возобновления rollover ~ кредит с плавающей процентной ставкой rollover ~ ролловерный кредит sale on ~ продажа в кредит sale: ~ on credit продажа в кредит second mortgage ~ кредит под вторую закладную second mortgage ~ кредит под заложенную собственность secondary ~ компенсационный кредит secured ~ ломбардный кредит secured ~ обеспеченный кредит shipping ~ кредит на отправку груза short-term ~ краткосрочный кредит sight ~ аккредитив, по которому выписывается предъявительская тратта special-term ~ кредит на особых условиях stand-by ~ гарантийный кредит stand-by ~ договоренность о кредите stand-by ~ кредит, используемый при необходимости stand-by ~ резервный кредит supplier ~ кредит поставщику supplier's ~ кредит поставщика swing ~ кредит, используемый попеременно двумя компаниями одной группы swing ~ кредит, используемый попеременно двумя компаниями в двух формах swing ~ кредитная линия свинг tax ~ налоговая льгота tax ~ налоговая скидка tax ~ отсрочка уплаты налога term ~ срочный кредит tighten the ~ ужесточать условия кредита time ~ срочный кредит to the ~ of в кредит trade ~ коммерческий кредит trade ~ торговый кредит trade ~ фирменный кредит transmit ~ переводить кредит unconfirmed ~ неподтвержденный кредит unlimited ~ неограниченный кредит unsecured ~ бланковый кредит unsecured ~ необеспеченный кредит unusual ~ кредит, представленный на особых условиях utilize a ~ использовать кредит withhold ~ прекращать кредитование working ~ кредит для подкрепления оборотного капитала заемщика to your ~ в вашу пользу to your ~ в кредит вашего счета to your ~ на ваш счет

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > credit

  • 10 credit

    [ˈkredɪt]
    acceptance credit акцептный кредит acceptance letter of credit подтверждение аккредитива agricultural credit сельскохозяйственный кредит credit фин. кредит; долг; сумма, записанная на приход; правая сторона бухгалтерской книги; on credit в долг; в кредит; to allow credit предоставить кредит bank credit банковский кредит bank credit agreement банковское кредитное соглашение banker confirmed credit аккредитив, подтвержденный банком banker credit банковский кредит banking credit банковский кредит bilateral credit кредит, предоставляемый на двусторонней основе credit похвала, честь; to one's credit к (чьей-л.) чести; the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье; to do (smb.) credit делать честь (кому-л.) building credit кредит на строительство business credit кредит на торгово-промышленную деятельность buyer's credit кредит покупателя buyer's credit потребительский кредит cash credit кредит в наличной форме cash credit овердрафт cash letter of credit аккредитив наличными cheap credit кредит под низкий процент commercial credit коммерческий кредит commercial credit подтоварный кредит commercial credit товарный аккредитив commercial letter of credit товарный аккредитив construction credit кредит на строительство construction credit строительный кредит consumer credit потребительский кредит consumer instalment credit потребительский кредит с погашением в рассрочку consumption credit кредит потребления credit аккредитив credit вера credit верить credit влияние; значение; уважение (of, for) credit влияние credit выделять кредит credit доверие; вера; to give credit (to smth.) поверить (чему-л.) credit доверие credit доверять; верить credit доверять credit зачет credit амер. зачет; удостоверение о прохождении (какого-л.) курса в учебном заведении credit фин. кредит; долг; сумма, записанная на приход; правая сторона бухгалтерской книги; on credit в долг; в кредит; to allow credit предоставить кредит credit кредит credit фин. кредитовать credit кредитовать credit льгота credit похвала, честь; to one's credit к (чьей-л.) чести; the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье; to do (smb.) credit делать честь (кому-л.) credit правая сторона счета credit приписывать; to credit (smb.) with good intentions приписывать (кому-л.) добрые намерения credit репутация credit скидка credit сумма, записанная на приход credit хорошая репутация credit against pledge of chattels ссуда под залог движимого имущества credit an account with an amount записывать сумму на кредит счета credit an amount to an account записывать сумму на кредит счета credit at reduced rate of interest кредит по сниженной процентной ставке credit attr.: credit card кредитная карточка (форма безналичного расчета); credit worthiness кредитоспособность credit for construction кредит на строительство credit for unlimited period кредит на неограниченный срок credit granted by supplier кредит, предоставляемый поставщиком credit in the profit and loss account записывать на кредит счета прибылей и убытков credit on security of personal property кредит под гарантию индивидуальной собственности credit secured on real property кредит, обеспеченный недвижимостью credit to account записывать на кредит счета credit to finance production кредит для финансирования производства credit приписывать; to credit (smb.) with good intentions приписывать (кому-л.) добрые намерения credit attr.: credit card кредитная карточка (форма безналичного расчета); credit worthiness кредитоспособность current account credit кредит по открытому счету customs credit таможенный кредит debit and credit дебет и кредит debit and credit расход и приход deferred credit зачисление денег на текущий счет с отсрочкой demand line of credit кредитная линия до востребования discount credit учетный кредит credit похвала, честь; to one's credit к (чьей-л.) чести; the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье; to do (smb.) credit делать честь (кому-л.) documentary acceptance credit документарный аккредитив documentary acceptance credit документарный акцептный кредит documentary credit документарный аккредитив documentary credit документированный кредит documentary letter of credit документарный аккредитив documentary letter of credit товарный аккредитив, оплачиваемый при предъявлении отгрузочных документов documentary sight credit документарный аккредитив, по которому выписывается предъявительская тратта export credit кредит на экспорт export credit экспортный кредит export letter of credit экспортный аккредитив extend a credit предоставлять кредит external credit зарубежный кредит farm credit сельскохозяйственный кредит financial aid by credit финансовая помощь путем предоставления кредита fixed sum credit кредит с фиксированной суммой foreign credit иностранный кредит credit доверие; вера; to give credit (to smth.) поверить (чему-л.) goods credit подтоварный кредит government credit правительственный кредит grant credit предоставлять кредит guarantee credit кредит в качестве залога guaranteed credit гарантированный кредит hire-purchase credit кредит на куплю-продажу в рассрочку import credit кредит для импорта товаров import credit кредит на импорт industrial credit промышленный кредит industrial credit undertaking предприятие, пользующееся промышленным кредитом instalment credit кредит на оплату в рассрочку instalment credit кредит с погашением в рассрочку interest credit кредит для выплаты процентов intervention credit посреднический кредит investment credit кредит для финансирования инвестиций investment tax credit налоговая скидка для капиталовложений irrevocable bank credit не подлежащий отмене банковский кредит irrevocable documentary credit безотзывный документальный аккредитив limited credit ограниченный кредит long term credit долгосрочный кредит long-term credit долгосрочный кредит mail order credit кредит на доставку товаров по почте mail order credit кредит на посылочную торговлю marginal credit кредит по операциям с маржой monetary credit денежный кредит mortgage credit ипотечный кредит mortgage credit кредит под недвижимость credit фин. кредит; долг; сумма, записанная на приход; правая сторона бухгалтерской книги; on credit в долг; в кредит; to allow credit предоставить кредит on credit в кредит credit похвала, честь; to one's credit к (чьей-л.) чести; the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье; to do (smb.) credit делать честь (кому-л.) open a credit открывать кредит open credit неограниченный кредит open credit открытый кредит operating credit текущий кредит to our credit в наш актив to our credit на кредит нашего счета outstanding exchange credit неоплаченный валютный кредит overdraft credit превышение кредитного лимита personal credit индивидуальный заем personal credit личный кредит provide credit предоставлять кредит purchase credit кредит на покупку purchase on credit покупка в кредит purchaser on credit покупатель в кредит raise credit получать кредит real estate credit ипотечный кредит renewable credit возобновляемый кредит revocable documentary credit отзывной документарный кредит revoke a credit аннулировать кредит revolving credit возобновляемый кредит revolving credit револьверный кредит rollover credit кредит, пролонгированный путем возобновления rollover credit кредит с плавающей процентной ставкой rollover credit ролловерный кредит sale on credit продажа в кредит sale: credit on credit продажа в кредит second mortgage credit кредит под вторую закладную second mortgage credit кредит под заложенную собственность secondary credit компенсационный кредит secured credit ломбардный кредит secured credit обеспеченный кредит shipping credit кредит на отправку груза short-term credit краткосрочный кредит sight credit аккредитив, по которому выписывается предъявительская тратта special-term credit кредит на особых условиях stand-by credit гарантийный кредит stand-by credit договоренность о кредите stand-by credit кредит, используемый при необходимости stand-by credit резервный кредит supplier credit кредит поставщику supplier's credit кредит поставщика swing credit кредит, используемый попеременно двумя компаниями одной группы swing credit кредит, используемый попеременно двумя компаниями в двух формах swing credit кредитная линия свинг tax credit налоговая льгота tax credit налоговая скидка tax credit отсрочка уплаты налога term credit срочный кредит tighten the credit ужесточать условия кредита time credit срочный кредит to the credit of в кредит trade credit коммерческий кредит trade credit торговый кредит trade credit фирменный кредит transmit credit переводить кредит unconfirmed credit неподтвержденный кредит unlimited credit неограниченный кредит unsecured credit бланковый кредит unsecured credit необеспеченный кредит unusual credit кредит, представленный на особых условиях utilize a credit использовать кредит withhold credit прекращать кредитование working credit кредит для подкрепления оборотного капитала заемщика to your credit в вашу пользу to your credit в кредит вашего счета to your credit на ваш счет

    English-Russian short dictionary > credit

  • 11 becsület

    * * *
    формы: becsülete, becsületek, becsületet

    becsületbe vágó ügy — де́ло че́сти

    becsületére válik — э́то де́лает ему́ честь

    * * *
    [\becsületet, \becsülete] 1. честь; добрая слава;

    tört. lovagi \becsület — рыцарская честь;

    női \becsület — женская честь; szakmai \becsület — профессиональная честь; \becsület dolga — дело/долг чести; a munka nálunk \becsület és dicsőség dolga — у нас труд дело чести и дело славы; nincs benne egy csepp/szemernyi \becsület — в нём нет чести ни на грош; \becsület e forog kockán — его честь находится в опасности; vál., rég. а \becsület mezeje — поле чести; a \becsület mezején hal meg — пасть смертью храбрых; vkinek a \becsülete'be gázol — позорить/опозорить v. biz. шельмовать/ошельмовать кого-л.; ez \becsületembe vág — это задевает мой честь; ez \becsületbe vágó ügy/dolog — это дело чести; \becsületében sértve érzi magát — его честь з?дета; \becsület ben megőszült — доживший с честью до седин; \becsületén foltot ejt (saját magának) — запятнать своё имя v. свою честь; nem esett csorba a \becsületén — это не запятнало его чести; ezzel tartozom a \becsületemnek — меня обязывает честь; sokat ad a \becsületéré — дорожить честью; \becsületéré legyen mondva — к его чести надо сказать; ez \becsületéré válik — это делает ему честь; к чьей-л. чести служить; biz., rég. можно чести приписать; \becsületéré válik hazájának — он делает честь своей стране; \becsületemre! — честное слово!; \becsületemre mondom/esküszöm ! — клянусь честью!; bemocskolja vkinek a \becsületét — позорить/опозорить v. biz. шельмовать/ошельмовать кого-л.; éljátssza \becsületét — потерять (свою) честь; \becsületét félti — он бережёт свою честь; vkinek a \becsületét sértő megjegyzések — оскорбительные для его чести замеча ния; \becsületet szerez országának — он делает честь своей стране; \becsületétől megfoszt — бесчестить/ обесчестить, опозорить кого-л.; \becsülettel — с честью; \becsülettel megállja a helyét — постойть за себя; лицом в грязь не ударить;

    2. (megbecsülés) почёт;

    nagy a \becsülete vkinél — быть в большом почёте у кого-л.; пользоваться большим/ глубоким уважением;

    kitelik a \becsülete vkinél — получить отставку у кого-л.;

    3. (tisztességtudás) честь;

    nem tud. semmi \becsületet — не гнать чести;

    \becsületre megtanít vkit — проучить кого-л.; majd megtanítlak én \becsületre! — я тебя проучу!

    Magyar-orosz szótár > becsület

  • 12 honneur

    m
    affaire d'honneurдело чести, дуэль
    point d'honneur, question d'honneur — дело чести
    se faire un point d'honneur de..., mettre son honneur [un point d'honneur] à... — считать для себя долгом чести
    bandit d'honneur ист.разбойник-мститель (напр. на Корсике)
    en répondre sur son honneur — своей честью отвечать ( за что-либо)
    sur mon honneur, sur l'honneur, en (tout) honneur — клянусь честью; по чести
    2) честь, почёт
    tour d'honneurкруг почёта
    avoir l'honneur de... — иметь честь...
    être l'honneur de... — быть чьей-либо гордостью
    être en honneur — быть в чести; пользоваться признанием; быть в моде
    remettre en honneurвновь ввести в обращение
    faire honneur à... — оказать честь
    faire honneur à ses engagementsисполнить взятые на себя обязательства
    faire honneur à son éducationоправдать заботы о своём воспитании; оправдать надежды старших
    faire honneur à une terre [ranger une terre à l'honneur] мор.пройти на почтительном расстоянии от берега
    se faire honneur de... — приписывать себе что-либо; гордиться чем-либо
    se piquer d'honneurстараться изо всех сил
    c'est beaucoup d'honneur — слишком много чести (ирон.)
    pour l'honneurбескорыстно, ради славы, на общественных началах
    à l'honneur de... — к чести
    ••
    3) pl знаки уважения; почести
    honneurs funèbres, honneurs suprêmes — последние почести
    ••
    (s'en tirer) avec les honneurs de la guerreвыйти из затруднения на выгодных условиях
    avoir les honneurs de la première page — быть упомянутым на первой странице ( газеты)
    4) pl должности, звания
    la hiérarchie des honneurs — иерархическая лестница
    6)
    être dans les honneurs канад. — быть крёстным отцом, крёстной матерью

    БФРС > honneur

  • 13 favour

    ˈfeɪvə
    1. сущ.
    1) а) расположение, приятие, благосклонность, фавор;
    одобрение find favour in the eyes of smb. win smb.'s favour lose favour universal favour look with favour on vie for smb.'s favour enjoy the favours of a woman find favour with gain favour with in favour with out of favour Syn: approval, liking б) прям. перен. фавор, покровительство, протекция;
    помощь By the favor of daylight we perceived a great many sails. ≈ Поскольку был день, мы увидели большое число парусов. Syn: aid, support, furtherance
    2) одолжение, любезность, услуга do a favour
    3) только в сочетаниях, см. примеры а) польза, интерес These facts speak in favour of his acquittal. ≈ Эти факты свидетельствуют в пользу того, что его оправдают. in favour of draw a cheque in smb.'s favour under favour of the darkness Syn: benefit, support б) позволение, разрешение With your favour, I will treat it here. ≈ С вашего позволения, я разберусь с этим здесь. Syn: leave, permission, pardon
    4) а) ист. подарок дамы ее рыцарю, подарок возлюбленной, в частности, розетка из ленточек, перчатка, кольцо и т.п.( носилось тем, кому подарено, в знак любви, привязанности) б) тот или иной знак отличия, надеваемый участником той или иной церемонии в знак доброй воли, почтения и т.п., в частности свадебные ленточки гостей, коронационные кокарды и т.д.
    5) эвф. половой акт (также в варианте the last favour, букв. "последний знак внимания") You think it more dangerous to be seen in conversation with me, than to allow some other men the last favour. ≈ Вы больше опасаетесь, что о нашей беседе станет известно, чем что вас застанут в постели с любовником.
    6) а) привлекательность, интерес Syn: attractiveness, comeliness, beauty, attraction, charm б) архаич. внешность, внешний вид Syn: appearance, aspect, look в) родовая, семейная, наследственная черта( во внешности) ;
    архаич. лицо I knew her by favour, as soon as I saw her. ≈ По я сразу узнал ее, поскольку видел ее родственников. Syn: countenance, face
    7) коммерч. письмо( употребляется как особо вежливое) Your favor of June the 14th is come to hand. ≈ Ваше письмо от 14го июня только что пришло к нам. Syn: communication, letter ∙ by your favour уст. ≈ с вашего позволения those in favour? ≈ кто за? under favour уст. ≈ с позволения сказать
    2. гл.
    1) а) благоволить, быть благосклонным, быть согласным;
    оказывать внимание, любезность ( with) God favour and preserve him. ≈ Храни его господь, и ниспошли ему благо. Syn: approve, countenance, encourage, patronize б) покровительствовать, оказывать протекцию;
    поддерживать( какую-л. из сторон) в) кино задерживать камеру на каком-л. из актеров чаще, чем на другом
    2) оказывать честь (делая что-л.;
    употребляется как вежливостное) I am much favoured with this. ≈ Это для меня большая честь. A lady was asked to favour us with a song. ≈ Некую даму попросили оказать честь собравшимся и спеть.
    3) а) благоприятствовать;
    помогать, поддерживать, способствовать, оказывать помощь The wind favoured us. ≈ Ветер был попутный. Syn: aid, support б) разг. беречь, оберегать, щадить( в частности, о поврежденных частях тела) This hound favours his leg. ≈ Это пес хромает на одну лапу. Syn: ease, save, spare
    4) разг. быть похожим, напоминать He favours you in the face. ≈ Лицом он похож на тебя. ∙ favoured by smb. ≈ переданное кем-л. (письмо) благосклонность, расположение - in * в почете, в фаворе, в чести - out of * не в почете, не в чести;
    в немилости - to win smb.'s *, to find * in smb.'s eyes /in the eyes of smb./ снискать /заслужить/ чье-л. расположение - to be /to stand/ high in smb.'s *, to be in high * with smb. очень нравиться кому-л., быть любимцем кого-л., пользоваться чьей-л. благосклонностью, быть в милости у кого-л. - to enjoy the *s of a woman пользоваться благосклонностью женщины - to look with * on smb. относиться доброжелательно /благосклонно/ к кому-л. - to look with * on smth. относиться к чему-л. благожелательно, одобрять что-л. - to worm oneself into smb.'s * втираться кому-л. в доверие;
    снискать чье-л. расположение - to curry * with smb.;
    (шотландское) (устаревшее) to claw * with smb. заискивать /подхалимничать/ перед кем-л. одолжение, милость, любезность - do me a * сделайте мне одолжение - to do smth. as a * сделать что-л. в виде одолжения - to heap *s upon smb. осыпать кого-л. милостями - to owe smb. a * быть в долгу у кого-л.;
    считать необходимым ответить услугой за услугу протекция, покровительство (влиятельного лица) - to win a position by * more than by merit достигнуть положения не столько благодаря заслугам, сколько по протекции - he succeeded in winning the * of the authorities ему удалось завоевать покровительство властей бант, ленточка;
    розетка;
    значок - wedding *s банты шафера - he wore his lady's * на нем была ленточка его возлюбленной - political party *s значки с названием политической партии фант небольшой сувенир (получаемый на вечеринке, детском празднике: хлопушка, маска и т. п.) (устаревшее) поддержка;
    помощь;
    содействие - under * of the darkness под покровом ночи (устаревшее) позволение, разрешение - by /with/ your * с вашего позволения - under * осмелюсь заметить, с вашего позволения ( устаревшее) сообщение, письмо - your * of yesterday ваше вчерашнее письмо (устаревшее) привлекательность, прелесть в сочетаниях: - in * (of) в защиту, за;
    на (чьей-л.) стороне;
    в пользу - he was in * of women's suffrage он был сторонником предоставления избирательного права женщинам - all those in * raise your hands кто "за", поднимите руки - in smb.'s * в чью-л. пользу;
    на чье-л. имя - to withdraw in * of another отказаться в пользу другого - to draw a check in smb.'s * выписать чек на чье-л. имя - it speaks in his * это говорит в его пользу - by * of переданный кем-л. (о письме) > the last * обладание женщиной благоволить, быть благосклонным - fortune *s the brave счастье сопутствует храбрым - the judge *ed the plaintiff судья благосклонно отнесся к истцу оказывать внимание, проявлять любезность - * me with an answer будьте любезны ответить мне - he *ed them with a copy of his book он любезно подарил им экземпляр своей книги мирволить, оказывать предпочтение;
    проявлять пристрастие - a mother must not * one of her children more than the others мать не должна оказывать предпочтение одному ребенку перед остальными благоприятствовать;
    содействовать, помогать - the darkness *ed his escape темнота способствовала его побегу - the tax system *s early marriage эта налоговая система поощряет ранний брак поддерживать;
    одобрять - he couldn't * the proposal он не мог одобрить это предложение - these facts * his theory эти факты подтверждают его теорию (with) оказывать честь, приносить удовольствие, сделать приятное ( кому-л. чем-л.) - * us with a song доставьте нам удовольствие и спойте что-нибудь( разговорное) обращаться осторожно, беречь, щадить - he sat in the shade to * his eyes он сидел в тени, чтобы не утомлять глаза - the boxer *ed his injured hand боксер щадил больную руку (разговорное) напоминать, быть похожим - the child *s his mother ребенок похож на мать in ~ of за;
    to be in favour (of smth.) стоять( за что-л.), быть сторонником (чего-л.) ~ разг. быть похожим;
    the boy favours his father мальчик похож на отца;
    favoured (by smb.) переданное (кем-л.) (письмо) ~ уст. внешность, лицо;
    by your favour уст. с вашего позволения;
    under favour с позволения сказать;
    those in favour? кто за? ~ одолжение;
    любезность;
    to do (smth.) as a favour сделать одолжение, оказать любезность do me a ~, read this carefully будьте добры, прочтите это внимательно in ~ of в пользу (кого-л., чего-л.) ;
    to draw a cheque in (smb.'s) favour выписать чек на (чье-л.) имя;
    under favour of the darkness под покровом темноты to enjoy the favours of a woman пользоваться благосклонностью женщины ~ благоволить, быть благосклонным;
    оказывать внимание, любезность;
    please, favour me with an answer благоволите мне ответить ~ благосклонность, расположение;
    одобрение;
    to find favour in the eyes (of smb.), to win (smb.'s) favour снискать (чье-л.) расположение;
    угодить( кому-л.) ~ пристрастие( к кому-л.) ;
    покровительство;
    he gained his position more by favour than by merit (скорее) не личные заслуги, а покровительство помогло ему достичь такого положения to stand high in (smb.'s) ~ быть в милости (у кого-л.) ;
    in favour в почете;
    out of favour в немилости in ~ of в пользу (кого-л., чего-л.) ;
    to draw a cheque in (smb.'s) favour выписать чек на (чье-л.) имя;
    under favour of the darkness под покровом темноты in ~ of за;
    to be in favour (of smth.) стоять (за что-л.), быть сторонником (чего-л.) to look with ~ (on smb., smth.) относиться доброжелательно (к кому-л., чему-л.) to stand high in (smb.'s) ~ быть в милости (у кого-л.) ;
    in favour в почете;
    out of favour в немилости do me a ~, read this carefully будьте добры, прочтите это внимательно to stand high in (smb.'s) ~ быть в милости (у кого-л.) ;
    in favour в почете;
    out of favour в немилости ~ уст. внешность, лицо;
    by your favour уст. с вашего позволения;
    under favour с позволения сказать;
    those in favour? кто за? ~ уст. внешность, лицо;
    by your favour уст. с вашего позволения;
    under favour с позволения сказать;
    those in favour? кто за? in ~ of в пользу (кого-л., чего-л.) ;
    to draw a cheque in (smb.'s) favour выписать чек на (чье-л.) имя;
    under favour of the darkness под покровом темноты ~ благосклонность, расположение;
    одобрение;
    to find favour in the eyes (of smb.), to win (smb.'s) favour снискать (чье-л.) расположение;
    угодить( кому-л.) ~ ком. письмо;
    your favour of yesterday ваше вчерашнее письмо

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > favour

  • 14 favour

    1. [ʹfeıvə] n
    1. благосклонность, расположение

    in favour - в почёте, в фаворе, в чести [ср. тж. 9]

    out of favour - не в почёте, не в чести; в немилости

    to win smb.'s favour, to find favour in smb.'s eyes /in the eyes of smb./ - снискать /заслужить/ чьё-л. расположение

    to be /to stand/ high in smb.'s favour, to be in high favour with smb. - очень нравиться кому-л., быть любимцем кого-л., пользоваться чьей-л. благосклонностью, быть в милости у кого-л.

    to look with favour on smb. - относиться доброжелательно /благосклонно/ к кому-л.

    to look with favour on smth. - относиться к чему-л. благожелательно, одобрять что-л.

    to worm oneself into smb.'s favour - втираться к кому-л. в доверие; снискать чьё-л. расположение

    to curry favour with smb., шотл. арх. to claw favour with smb. - заискивать /подхалимничать/ перед кем-л.

    2. одолжение, милость, любезность

    do me [him] a favour - сделайте мне [ему] одолжение

    to do smth. as a favour - сделать что-л. в виде одолжения

    to heap favours upon smb. - осыпать кого-л. милостями

    to owe smb. a favour - быть в долгу у кого-л.; ≅ считать необходимым ответить услугой за услугу

    3. протекция, покровительство ( влиятельного лица)

    to win a position by favour more than by merit - достигнуть положения не столько благодаря заслугам, сколько по протекции

    he succeeded in winning the favour of the authorities - ему удалось завоевать покровительство властей

    4. 1) бант, ленточка; розетка; значок

    political party [football team] favours - значки /розетки/ с названием политической партии [футбольной команды]

    2) фант
    3) небольшой сувенир (получаемый на вечеринке, детском празднике: хлопушка, маска и т. п.)
    5. арх. поддержка; помощь; содействие
    6. арх. позволение, разрешение

    by /with/ your favour - с вашего позволения

    under favour - осмелюсь заметить, с вашего позволения

    7. арх. сообщение, письмо
    8. арх. привлекательность, прелесть

    in favour (of) - а) в защиту, за; на (чьей-л.) стороне; he was in favour of women's suffrage - он был сторонником предоставления избирательного права женщинам; all those in favour raise your hands - кто «за», поднимите руки; б) в пользу; in smb.'s favour - в чью-л. пользу; на чьё-л. имя; to withdraw in favour of another - отказаться в пользу другого

    to draw a check in smb.'s favour - выписать чек на чьё-л. имя

    by favour of - переданный кем-л. ( о письме)

    the last favour - обладание женщиной

    2. [ʹfeıvə] v
    1. 1) благоволить, быть благосклонным
    2) оказывать внимание, проявлять любезность

    he favoured them with a copy of his book - он любезно подарил им экземпляр своей книги

    3) мирволить, оказывать предпочтение; проявлять пристрастие

    a mother must not favour one of her children more than the others - мать не должна оказывать предпочтение одному ребёнку перед остальными

    2. благоприятствовать; содействовать, помогать

    the tax system favours early marriage - эта налоговая система поощряет ранний брак

    3. поддерживать; одобрять
    4. (with) оказывать честь, приносить удовольствие, сделать приятное (кому-л. чем-л.)
    5. разг. обращаться осторожно, беречь, щадить

    he sat in the shade to favour his eyes - он сидел в тени, чтобы не утомлять глаза

    6. разг. напоминать, быть похожим

    НБАРС > favour

  • 15 at

    æt I (полная форма) ;
    (редуцированная форма) предл.
    1) (самое общее значение нахождения в некоторой точке пространства) у, в, за, на He stood at the altar. ≈ Он стоял у алтаря. He set at his table. ≈ Он сидел за столом To cut the materials at the spot. ≈ Разрезать материал прямо на месте.
    2) (значения нахождения в определенной географической области) а) амер. употребляется с названием стороны света на Mr. Mayhew has bought the provisions at the east. ≈ Мистер Мэйхью закупил еду на юге (имеется в виду на юге страны, в которой он живет) A still unsettled claim to a very large extent of territory at the eastward. ≈ До сих пор неразрешенный спор о претензиях на большую часть территории на востоке. б) амер. с о направлении ветра, переводится также прилагательным The wind which now blows at east. ≈ Сейчас, когда дует восточный ветер. The wind stood at the westward. ≈ Ветер дул с запада. в) амер., брит. диал. добавочное при слове where, опускается при переводе на русский см. where Where does he live at? ≈ Где он живет г) употребляется с рядом географических имен собственных, обычно с названиями удаленных мест или маленьких островов at St. Helena ≈ на острове Св.Елены at the Cape ≈ в Кейптауне The Parliament met at Edinburgh. ≈ Парламент заседал в Эдинбурге Did he graduate at Oxford or Cambridge? ≈ разг. Он окончил Оксфорд или Кембридж?
    3) (значение принадлежности или нахождения кого-л. или чего-л. у кого-л.) у, с (или переводится по смыслу) а) прямое значение The word was at God. ≈ Слово было у бога. That's right, you have found mercy at our lord. ≈ И то правда, наш господин пожалел тебя (буквально "ты нашел жалость, прощение у нашего господина") at smb's б) переносное значение Mrs. Jewkes is mightily at me, to go with her. ≈ Мистер Джюкс все наседает на меня, чтобы я пошел с ней. All his people are at him, you see. ≈ Как вы видите, родители ему просто проходу не дают.
    4) значение подчеркивания деловых или других официальных отношений с чем-л., а не просто нахождение в (сравни at school "в школе" in school "в школьном здании") What the parson at chapel says. ≈ Что говорит в церкви пастор. He was sent to be a boarder at the school for six months. ≈ Его отослали на шесть месяцев воспитанником в школу-интернат.
    5) значение присутствия при каком-л. событии на, в When we were at Tunis at the marriage of your daughter. ≈ Когда мы были в Тунисе на свадьбе вашей дочери. He asked whether I had been at the battle. ≈ Он поинтересовался, бывал ли я в битве.
    6) указывает на место, куда что-л. крепится, сторону, с которой что-л. находится;
    тж. перен. у, рядом, на The friend at your left hand. ≈ Ваш друг, тот, что слева от вас. I have nothing more at heart than the honour of my dear countrywomen. ≈ В моем сердце нет ничего, кроме заботы о чести наших дорогих женщин. You have the ball at your feet. ≈ Рядом с твоей ногой мяч. He wears it at his watch chain. ≈ Он носит это на цепочке своих часов. a baby at breast
    7) указывает на расстояние, на котором что-л. находится They held Dame Reason at the staff's end. ≈ Госпожу по имени Здравый Смысл они не подпускали к себе ближе, чем на расстояние вытянутой палки.
    8) указывает в общих чертах на отношения некоего места с некоторым качеством;
    обычно прямо не переводится в Withered at the root. ≈ С гнилыми корнями. The sight of the snake had turned him sick at stomach. ≈ При виде змеи его начало тошнить. The late king had been at heart a Roman Catholic. ≈ Последний король в глубине души был католик.
    9) указывает на место, служащее входом или выходом, каналом из, через And spoke out at the window. ≈ Подошел к открытому окну и заговорил. Smoke issued forth at several orifices. ≈ Из нескольких кабинетов шел дым. He entered at the front door. ≈ Он вошел через главный вход.
    10) указывает на место, у которого или в котором заканчивается некоторый процесс;
    употребляется с рядом глаголов, иногда переносно к, до To arrive at exactly the same results. ≈ Достичь совершенно тех же результатов. That great man has as many to break through to come at me, as I have to come at him. ≈ На пути этого "сильного мира сего" лежит столько препятствий, мешающих ему добраться до меня, что мне нужно идти к нему.
    11) указывает на направление, в котором нечто движется а) к, в, по (также по смыслу) Would you not spit at me? ≈ Что, даже не плюнешь в меня? A great blow was about to be aimed at the Protestant religion. ≈ По протестантской религии должны были нанести сокрушительный удар. Once they were seen and fired at. ≈ Как только их увидели, в них сразу начали стрелять. Ugly faces that were frowning over at her. ≈ Мерзкие рожи мерили ее злобными взглядами. б) против( также по смыслу) This touch at our old friends, the Whigs. ≈ Это камешек в огород нашим старым друзьям, вигам. The latter always made her speak at her husband. ≈ Этот последний всегда подстрекал ее кричать на мужа. They all had indignation at the judges. ≈ Судьи вызывали у них отвращение.
    12) о движении, направленном на приобретение чего-л, дотягивание до чего-л к, до, за, на (и по смыслу) Catching at every thing that stood by them. ≈ И хватал все, что было рядом. All men make at the same common thing, money. ≈ Все люди стремятся к одному - к деньгам. Drowning men catch at straws. ≈ Утопающий хватается за соломинку (пословица) That power at which he had aspired. ≈ Та власть, которой он хотел обладать. "Strangers are nothing to me," said the young fellow, catching at the words. ≈ "Что мне до чужаков", сказал юноша, ловя его на слове.
    13) указывает на предмет, который является важным для какой-л. деятельности, и в этом смысле сам является ею у, за And idled away the mornings at billiards. ≈ Утро он обычно убивал за биллиардом. He foils the Devil at his own weapons. ≈ Черта его же кочергой пришибет. In agility and skill at his weapons he had few equals. ≈ В ловкости и умении обращаться с оружием немногие могли с ним сравниться - men-at-arms be at the bar be diligent at lessons - be at grass at the wheel be at the plough be at bat To contest it at sword's point. ≈ Решать дело на мечах.
    14) указывает на условия, описывающие ситуацию по, при, на ( или опускается, или по смыслу) Valuable books to be sold at auction. ≈ Ценные книги пойдут с молотка. They got the land at $2 an acre. ≈ Он получили землю по два доллара за акр. She shall not look at her race at false view. ≈ Она не будет иметь ложно представления о своем роде. The preceding specimens have not been taken at random. ≈ Вышеуказанные образцы выбирались отнюдь не случайно. The water boils at 100 degrees centigrade. ≈ Вода кипит при ста градусах Цельсия. The car ran at full speed. ≈ Машина летела на полной скорости. at best at most at least at worst set smb.'s counsel at nought at risk at your own risk be at loss
    15) о производимой деятельности, употребляется с обозначением деятельности, процесса или состояния за, на, в (или по смыслу) What a pleasant picture - a brontosaurus at rest. ≈ Какая прекрасная картина - отдыхающий бронтозавр. One who is at peace within himself. ≈ Тот, кто живет в мире с самим собой. Men at work. ≈ Мужчины за работой. The countries were at war. ≈ Страны находились в состоянии войны. As she sits at supper. ≈ Когда она ужинает. The case is still at hearing. ≈ Дело все еще в суде. They were sometimes at fault. ≈ Иногда они ошибались.
    16) о позиции или положении на, под In some of the vessels at anchor. ≈ На некоторых судах из тех, что стоят на якоре. At right angles to the axis. ≈ Под прямыми углами к оси.
    17) о настроении или расположении духа, переводится по смыслу He can do that at his will. ≈ Он может это сделать, когда захочет. Your are at my mercy. ≈ Я волен тебя помиловать, я же волен тебя казнить, ты полностью в моих руках The gods come at my command ≈ Я отдал приказ, и вот, боги грядут (M.Weis, T. Hickman, "Time of the Twins"). At my witting I transgressed never. ≈ По своей воле я никогда не нарушал закона.
    18) указывает на время, когда нечто происходит или произошло From three at afternoon till nine at night. ≈ С трех дня до девяти вечера. All I have to say at present. ≈ Это все, что я имею сказать на данный момент. At the return of the Army. ≈ По возвращении из армии. He was then at thirty. ≈ Ему было тогда тридцать лет. A town at our being there, but thinly inhabited. ≈ Когда мы там были, это уже был город, но все же народу там жило мало. At the Restoration Hyde became chief minister. ≈ После реставрации Хайд стал премьер-министром. - at once be at age
    19) о количестве раз To complete the business at two sittings. ≈ Дело было решено за две встречи. at a time
    20) о порядке, в котором нечто происходит - at first - at last at conclusion
    21) указывает на причину, по которой что-л. происходит, на источник по (или по смыслу) It is at his insistence that I shall continue my rural speculations. ≈ И только по его настоянию я продолжу свои наблюдения за жизнью в деревне. At their voices he drew the sword back. ≈ Услышав их голоса, он опустил меч. II сокр. от AT - apparent time;
    астр. истинное время III сокр. от atomic атомный IV сокр. от airtight герметический
    в пространственном значении указывает на: нахождение около какого-л. предмета у, около - at the door у двери - at the table за столом, у стола нахождение в каком-л. месте на, в - at my aunt's (в доме) у моей тетки - at the factory на фабрике нахождение в каком-л. географическом пункте, особ.небольшом в, на - at Elgin в Элгине - at St.Helena на острове Св.Елены достижение места назначения к, на, в, до - to arrive at one's destination прибыть к месту( на место) назначения - to arrive at Manchester прибыть (приехать) в Манчестер проникновение через дверь, калитку и т. п. через, сквозь - to come in at the front door войти через парадную дверь при обозначении временных отношений указывает на какой-л. момент или период времени в, на, при, по - at two o'clock в два часа - at dusk в сумерки - at dawn на закате - at night ночью - at an appointed date в назначенный срок - at present в настоящее время - at one's arrival по прибытии - at parting при расставании - at the beginning of the twentieth century в начале двадцатого века возраст в - at an early age в раннем возрасте - at the age of 70, at 70 years of age в возрасте 70 лет указывает на деятельность или процесс, часто связанные с нахождением в определенном месте в, на, у, за - at school в школе - at Oxford в Оксфорде - at the wheel за рулем, за штурвалом - at the piano за роялем - at the meeting на собрании - at dinner за обедом указывает на состояние в, за, на - at peace в мире - at war в состоянии войны - at rest в покое;
    без движения, неподвижный;
    мертвый - at leisure на досуге - at work за работой - at table за едой, за обедом, ужином и т. п. указывает на направленность действия на, в, за - to point at smb., smth. указывать на кого-л., на что-л. - to look at smb., smth. смотреть на кого-л., на что-л. - to throw smth. at smb. бросать что-л. в кого-л. - to shoot at smb., smth. стрелять в кого-л., во что-л. (но промахнуться) - to talk at smb. разговаривать с кем-л. агрессивно - up and at them, boys! вперед, ребята, бей их! указывает на образ действия в, с, на - at a flash в одно мгновение - at intervals с промежутками, с перерывами, время от времени - at a run бегом - at a foot's pace шагом указывает на причину при, по, на - at the sign по знаку - at smb.'s request по чьей-л. просьбе - to be angry at smth. злиться на что-л. - surprise at smth. удивление по поводу чего-л. - he was pleased at hearing the news он обрадовался, услышав новость указывает на количество, меру, цену при, на, по, с, в - at 90 Fahrenheit при 90 по Фаренгейту - at 2 pounds a dozen по два фунта за дюжину - at a speed of 25 km со скоростью 25 км указывает на предмет занятий над, в - to work at smth. трудиться над чем-л., заниматься чем-л. - he is working at physics он занимается физикой - what are you at? (разговорное) чем вы занимаетесь? что вы делаете? - he is hard at it он за это взялся серьезно, он усиленно работает над этим сферу проявления способностей к - good at langauges способный к языкам - he is quick at understanding он сообразителен в сочетаниях at that к тому же - he lost his umbrella and a new one at that он потерял зонт, да еще новый к тому же на том - let it go at that на том мы и покончим даже так - at that you can make good profit даже так (при этих условиях) вы можете выиграть (выгадать)
    at prep употр. в словосочетаниях, содержащих указание на количество, меру, цену при, на, по, с, в, за;
    at a speed of 70 km со скоростью 70 км ~ prep во временном значении указывает на возраст в;
    at the age of 25, at 25 years of age в возрасте 25 лет;
    at an early age в раннем возрасте ~ prep во временном значении указывает на момент или период времени в, на;
    at six o'clock в шесть часов;
    at dinnertime в обеденное время;
    во время обеда ~ prep в пространств. значении указывает на движение в определенном направлении в, к, на;
    to throw a stone at smb. бросить камнем в (кого-л.) ~ prep в пространств. значении указывает на достижение места назначения к, в, на, до;
    trains arrive at the terminus every halfhour поезда приходят на конечную станцию каждые полчаса ~ prep в пространств. значении указывает на местонахождение в, на, у, при;
    at Naples в Неаполе ~ prep указывает на действие, занятие за ~ prep указывает на источник из, в;
    to get information at the fountainhead получать сведения из первоисточника;
    to find out the address at the informationbureau узнать адрес в справочном бюро ~ prep указывает на причину при, по, на;
    передается тж. твор. падежом;
    at (smb.'s) request по (чьей-л.) просьбе;
    to be surprised at smth. удивляться( чему-л.) ~ prep указывает на состояние, положение в, на;
    at anchor на якоре;
    at war в состоянии войны;
    at peace в мире;
    at watch на посту;
    at leisure на досуге ~ prep указывает на сферу проявления способностей к;
    clever at physics способный к физике;
    good at languages способный к языкам ~ prep указывает на характер, способ действия в, с, на;
    передается тж. твор. падежом;
    at a run бегом;
    at a gulp одним глотком;
    at a snail's pace черепашьим шагом
    ~ a meeting на собрании;
    at a depth of six feet на глубине шести футов;
    at the window у окна
    ~ prep указывает на характер, способ действия в, с, на;
    передается тж. твор. падежом;
    at a run бегом;
    at a gulp одним глотком;
    at a snail's pace черепашьим шагом
    ~ high remuneration за большое вознаграждение;
    at three shillings a pound по три шиллинга за фунт;
    at a high price по высокой цене
    ~ a meeting на собрании;
    at a depth of six feet на глубине шести футов;
    at the window у окна
    ~ prep указывает на характер, способ действия в, с, на;
    передается тж. твор. падежом;
    at a run бегом;
    at a gulp одним глотком;
    at a snail's pace черепашьим шагом run: run бег, пробег;
    at a run бегом ;
    on the run на ходу, в движении;
    on the run all day весь день в беготне ~ тех. погон, фракция (напр., нефти) ;
    at a run подряд ;
    in the long run в конце концов;
    в общем;
    to go with a run = идти как по маслу
    ~ prep указывает на характер, способ действия в, с, на;
    передается тж. твор. падежом;
    at a run бегом;
    at a gulp одним глотком;
    at a snail's pace черепашьим шагом snail: snail тех. спираль;
    at a snail's pace = черепашьим шагом
    at prep употр. в словосочетаниях, содержащих указание на количество, меру, цену при, на, по, с, в, за;
    at a speed of 70 km со скоростью 70 км
    ~ prep во временном значении указывает на возраст в;
    at the age of 25, at 25 years of age в возрасте 25 лет;
    at an early age в раннем возрасте
    ~ work за работой;
    at work в действии;
    at breakfast за завтраком;
    at school в школе;
    at court в суде;
    at the piano за роялем;
    at the wheel за рулем;
    at one's studies за занятиями
    ~ work за работой;
    at work в действии;
    at breakfast за завтраком;
    at school в школе;
    at court в суде;
    at the piano за роялем;
    at the wheel за рулем;
    at one's studies за занятиями
    ~ the end of the lesson в конце урока;
    at dawn на заре;
    at night ночью;
    at present в настоящее время, теперь dawn: ~ рассвет, утренняя заря;
    at dawn на рассвете, на заре
    ~ prep во временном значении указывает на момент или период времени в, на;
    at six o'clock в шесть часов;
    at dinnertime в обеденное время;
    во время обеда
    ~ high remuneration за большое вознаграждение;
    at three shillings a pound по три шиллинга за фунт;
    at a high price по высокой цене
    ~ the hospital при больнице;
    at home дома home: ~ дом, жилище;
    at home дома, у себя;
    to make one's home поселиться;
    make yourself at home будьте как дома at ~ дома
    ~ prep указывает на состояние, положение в, на;
    at anchor на якоре;
    at war в состоянии войны;
    at peace в мире;
    at watch на посту;
    at leisure на досуге leisure: leisure досуг, свободное время;
    at leisure на досуге;
    не спеша;
    to be at leisure быть свободным, незанятым;
    do it at your leisure сделайте это, когда вам будет удобно
    ~ prep в пространств. значении указывает на местонахождение в, на, у, при;
    at Naples в Неаполе
    ~ the end of the lesson в конце урока;
    at dawn на заре;
    at night ночью;
    at present в настоящее время, теперь night: at ~ вечером at ~ ночью
    ~ work за работой;
    at work в действии;
    at breakfast за завтраком;
    at school в школе;
    at court в суде;
    at the piano за роялем;
    at the wheel за рулем;
    at one's studies за занятиями
    at par по номиналу par: ~ номинальная цена, номинал;
    at par по номинальной цене, по номиналу;
    above (below) par выше (ниже) номинальной стоимости at ~ по номинальной стоимости at ~ по паритету
    ~ prep указывает на состояние, положение в, на;
    at anchor на якоре;
    at war в состоянии войны;
    at peace в мире;
    at watch на посту;
    at leisure на досуге
    ~ the end of the lesson в конце урока;
    at dawn на заре;
    at night ночью;
    at present в настоящее время, теперь present: ~ настоящее время;
    at present в данное время;
    for the present на этот раз, пока
    ~ prep указывает на причину при, по, на;
    передается тж. твор. падежом;
    at (smb.'s) request по (чьей-л.) просьбе;
    to be surprised at smth. удивляться (чему-л.) request: ~ просьба;
    требование;
    at (или by) request по просьбе;
    to make a request обратиться с просьбой
    ~ work за работой;
    at work в действии;
    at breakfast за завтраком;
    at school в школе;
    at court в суде;
    at the piano за роялем;
    at the wheel за рулем;
    at one's studies за занятиями
    ~ prep во временном значении указывает на момент или период времени в, на;
    at six o'clock в шесть часов;
    at dinnertime в обеденное время;
    во время обеда
    ~ that на том;
    let it go at that на том мы и покончили ~ that притом, к тому же;
    she lost her handbag and a new one at that она потеряла сумочку, да еще новую к тому же
    ~ prep во временном значении указывает на возраст в;
    at the age of 25, at 25 years of age в возрасте 25 лет;
    at an early age в раннем возрасте
    ~ the end of the lesson в конце урока;
    at dawn на заре;
    at night ночью;
    at present в настоящее время, теперь
    ~ the hospital при больнице;
    at home дома
    ~ work за работой;
    at work в действии;
    at breakfast за завтраком;
    at school в школе;
    at court в суде;
    at the piano за роялем;
    at the wheel за рулем;
    at one's studies за занятиями
    ~ work за работой;
    at work в действии;
    at breakfast за завтраком;
    at school в школе;
    at court в суде;
    at the piano за роялем;
    at the wheel за рулем;
    at one's studies за занятиями
    ~ a meeting на собрании;
    at a depth of six feet на глубине шести футов;
    at the window у окна
    ~ high remuneration за большое вознаграждение;
    at three shillings a pound по три шиллинга за фунт;
    at a high price по высокой цене
    ~ prep указывает на состояние, положение в, на;
    at anchor на якоре;
    at war в состоянии войны;
    at peace в мире;
    at watch на посту;
    at leisure на досуге war: in the ~ во время войны;
    war to the knife война на истребление;
    борьба не на живот, а на смерть;
    at war в состоянии войны
    ~ prep указывает на состояние, положение в, на;
    at anchor на якоре;
    at war в состоянии войны;
    at peace в мире;
    at watch на посту;
    at leisure на досуге
    ~ work за работой;
    at work в действии;
    at breakfast за завтраком;
    at school в школе;
    at court в суде;
    at the piano за роялем;
    at the wheel за рулем;
    at one's studies за занятиями ~ work за работой;
    at work в действии;
    at breakfast за завтраком;
    at school в школе;
    at court в суде;
    at the piano за роялем;
    at the wheel за рулем;
    at one's studies за занятиями work: ~ работа;
    труд;
    занятие;
    дело;
    at work за работой;
    to be at work (upon smth.) быть занятым( чем-л.)
    ~ prep во временном значении указывает на возраст в;
    at the age of 25, at 25 years of age в возрасте 25 лет;
    at an early age в раннем возрасте
    ~ prep указывает на причину при, по, на;
    передается тж. твор. падежом;
    at (smb.'s) request по (чьей-л.) просьбе;
    to be surprised at smth. удивляться (чему-л.)
    ~ prep указывает на сферу проявления способностей к;
    clever at physics способный к физике;
    good at languages способный к языкам
    ~ prep указывает на источник из, в;
    to get information at the fountainhead получать сведения из первоисточника;
    to find out the address at the informationbureau узнать адрес в справочном бюро
    ~ prep указывает на источник из, в;
    to get information at the fountainhead получать сведения из первоисточника;
    to find out the address at the informationbureau узнать адрес в справочном бюро
    ~ prep указывает на сферу проявления способностей к;
    clever at physics способный к физике;
    good at languages способный к языкам good: ~ умелый, искусный;
    good at languages способный к языкам
    what are you ~ now? что вы затеваете?;
    he is at it again он снова взялся за это
    we were sad ~ hearing such news мы огорчились, услышав такие новости;
    he was shocked at what he saw он был потрясен тем, что увидел
    ~ that на том;
    let it go at that на том мы и покончили
    ~ that притом, к тому же;
    she lost her handbag and a new one at that она потеряла сумочку, да еще новую к тому же
    ~ prep в пространств. значении указывает на движение в определенном направлении в, к, на;
    to throw a stone at smb. бросить камнем в (кого-л.)
    ~ prep в пространств. значении указывает на достижение места назначения к, в, на, до;
    trains arrive at the terminus every halfhour поезда приходят на конечную станцию каждые полчаса
    we were sad ~ hearing such news мы огорчились, услышав такие новости;
    he was shocked at what he saw он был потрясен тем, что увидел
    what are you ~ now? чем вы заняты теперь?, над чем вы работаете теперь? what are you ~ now? что вы затеваете?;
    he is at it again он снова взялся за это

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > at

  • 16 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 17 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 18 credit

    1. noun
    1) доверие; вера; to give credit to smth. поверить чему-л.
    2) хорошая репутация
    3) похвала, честь; to one's credit к чьей-л. чести; the boy is a credit to his family мальчик делает честь своей семье; to do smb. credit делать честь кому-л.
    4) влияние; значение; уважение (of, for)
    5) amer. зачет; удостоверение о прохождении какого-л. курса в учебном заведении
    6) fin. кредит; долг; сумма, записанная на приход; правая сторона бухгалтерской книги; on credit в долг; в кредит; to allow credit предоставить кредит
    7) (attr.) credit card кредитная карточка (форма безналичного расчета); credit worthiness кредитоспособность
    2. verb
    1) доверять; верить
    2) приписывать; to credit smb. with good intentions приписывать кому-л. добрые намерения
    3) fin. кредитовать
    Syn:
    attribute
    * * *
    1 (a) кредитные потоки; кредитный
    2 (n) авуар; аккредитив; доброе имя; доверие; кредит; льгота; правая сторона счета; скидка
    3 (r) сумма записанный на приход
    4 (v) записывать на кредит; кредитовать
    * * *
    доверие, честь; кредит
    * * *
    [cred·it || 'kredɪt] n. вера, доверие; хорошая репутация, доброе имя; влияние, значение, уважение, честь; зачет; удостоверение о прохождении какого-л. курса в учебном заведение; кредит, долг, правая сторона бухгалтерской книги; сумма v. доверять, приписывать, кредитовать
    * * *
    вверять
    вера
    доверие
    доверять
    долг
    кредит
    кредитный
    кредитовать
    сумма
    * * *
    1. сущ. 1) доверие 2) а) хорошая репутация, доброе имя б) похвала в) влияние; значение; уважение (к кому-л. - of, for) г) 2. гл. 1) доверять 2) редк. архаич. повышать репутацию, добавлять к чести

    Новый англо-русский словарь > credit

  • 19 защита

    сущ.
    (охрана, оборона) defence; security; (охрана, покровительство) protection; ( гарантия) safeguard; ( сторона в судебном процессе) the defence

    брать под свою защиту — to protect; take under one's protection

    взломать систему защиты(компьютера и т.п.) to breach the security system

    возглавлять защиту( в суде) to lead for the defence

    встать на защиту (выступать в защиту —) to advocate; defend; protect; rise (stand) in defence (of); safeguard; stand up ( for)

    выступать в защиту всеобщего мира и безопасности — to advocate (safeguard, uphold) world (universal) peace and security

    искать защиты(у) to seek smb's protection

    нуждаться в защите — to be in need of (feel the need of, need) protection

    осуществлять защиту( в суде) to conduct (maintain) the defence

    отказываться от защиты адвокатом( от юридической помощи) to waive legal aid (assistance, defence); ( выступать в качестве своего адвоката тж) to act as attorney pro se (as one's own attorney / counsel / lawyer); conduct one's own defence; serve one's own counsel

    предоставлять надлежащую защиту против вооружённого вторжения (вооружённой интервенции) — ( кому-л) to give (grant) ( smb) adequate protection against armed intervention

    предоставлять (кому-л) правовую защиту — to give (grant) ( smb) legal protection

    под защитойprotected (by); under the protection (of)

    право на защиту( в суде) benefit of counsel; right to defence; right to legal assistance (protection by the court)

    защита от вмешательства во внутренние дела, защита от вмешательства во внутренние государства — protection against interference (intervention) in the internal (domestic, home) affairs (of a state)

    защита суверенитета и территориальной целостности страны — defence of the sovereignty and territorial integrity of a country (of a state)

    защита чести, достоинства и деловой репутации граждан — protection of honour, dignity and professional reputation of citizens

    - защита государственных границ
    - защита государственных интересов
    - защита гражданских прав
    - защита деловой репутации
    - защита достоинства
    - защита закона
    - защита инвестиций
    - защита интересов потребителей
    - защита исконной среды обитания
    - защита капиталовложений
    - защита культурных ценностей
    - защита национальной безопасности
    - защита национальных меньшинств
    - защита нематериальных благ
    - защита нравственности
    - защита обвиняемого
    - защита подсудимого
    - защита окружающей среды
    - защита основ конституционного строя
    - защита отечества
    - защита от незаконного насилия
    - защита отрицанием факта
    - защита по гражданскому делу
    - защита по уголовному делу
    - защита права собственности
    - защита прав и свобод граждан
    - защита прав патентовладельца
    - защита прав потребителей
    - защита прав человека
    - защита служащих в уголовных делах
    - защита ссылкой на алиби
    - защита ссылкой на невменяемость
    - защита ссылкой на провокацию
    - защита ссылкой на самооборону
    - защита чести
    - дипломатическая защита
    - добросовестная защита
    - достаточная защита
    - конституционная защита
    - надлежащая защита
    - общественная защита
    - правовая защита
    - процессуальная защита
    - равная защита со стороны закона
    - социальная защита
    - судебная защита

    Русско-английский юридический словарь > защита

  • 20 credit

    ['kredɪt] 1. сущ.
    1) доверие, вера

    to give credit to smb. / smth. — поверить кому-л. / чему-л.

    Charges like these may seem to deserve some degree of credit. — Обвинения, подобные этим, кажется, заслуживают известного доверия.

    Syn:
    2) хорошая репутация, доброе имя; честь

    John Gilpin was a citizen of credit and renown. (W. Cowper, John Gilpin, 1782) — Джон Гилпин был человек известный и с добрым именем.

    This they did to save their own credit. (J. Selden, Table Talk, 1654) — Они сделали это для спасения собственной чести.

    Syn:
    3) заслуга, честь

    to smb.'s credit — к чьей-л. чести

    The credit of inventing coined money has been claimed for the Persians. — Честь изобретения чеканных монет приписывали персам.

    This is much credit to you. — Это большая честь для вас.

    - do smb. credit
    4) влияние; значение; уважение

    Granvelle was not slow to perceive his loss of credit with the regent. (W. H. Prescott, The History of Philip II, 1855) — Гранвель быстро понял, что его влияние на регента ослабло.

    5) ( credits) список участников (разработчиков, организаторов)
    6) амер.
    а) "кредит" (зачётная единица в высшем учебном заведении; как правило, количество кредитов за курс равно количеству аудиторных занятий в неделю в течение семестра: 1 аудиторное занятие в неделю - 1 "кредит" за курс, 2 аудиторных занятий - 2 "кредита" и т. п.)

    The B.S. degree in chemistry requires a minimum of 180 credits to graduate. — Чтобы получить степень бакалавра химии, нужно набрать не менее 180 "кредитов".

    7) фин. кредит, долг
    - credit worthiness
    - jumbo credit
    - allow credit
    8) фин.; сокр. Cr. сумма, записанная на приход; правая сторона бухгалтерской книги ( куда записывается приход)
    2. гл.
    1) доверять, верить

    The report of William's death was credited. — Сообщению о смерти Уильяма поверили.

    Syn:
    2) приписывать (кому-л. совершение какого-л. действия)

    The staff are crediting him with having saved John's life. — Сотрудники считают, что он спас Джону жизнь.

    Syn:
    3) фин. кредитовать, выдавать кредит

    Entries were made crediting Stoney with 1,630 pounds and Armitage with 800 pounds. — Были сделаны записи о выдаче Стоуни кредита в 1630 фунтов и Армитаджу в 800 фунтов.

    4) фин. записывать в доходную часть

    Англо-русский современный словарь > credit

См. также в других словарях:

  • К чести — кого, чьей. Отдавая должное достоинствам, заслугам кого либо (сказать, заметить и т. п. что либо). К чести героя нашего нужно сказать, что сердце у него было сострадательное (Гоголь. Мёртвые души). К чести основателей современной науки, должно… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • АКЦЕПТ ВЕКСЕЛЯ ВО ИМЯ ЧЕСТИ — ACCEPTANCE FOR HONORВ Единообразном торгово коммерческом кодексе опущены положения по этой процедуре как устаревшие в силу современной скорости связи и наличия процедур по страхованию кредита векселедателяТермин обозначал акцепт тратты или… …   Энциклопедия банковского дела и финансов

  • К чести — кого, чьей. Разг. Отдавая должное достоинствам, заслугам кого л. (сказать, заметить что л.). ФСРЯ, 526 …   Большой словарь русских поговорок

  • честь — 1) и, ж. 1. Совокупность высших морально этических принципов личности. Дело чести. Клясться честью. □ Батюшка сказал мне: Прощай, Петр. Служи верно, кому присягнешь; слушайся начальников; за их лаской не гоняйся; и помни пословицу; береги платье… …   Малый академический словарь

  • честь — и; ж. см. тж. честью, по чести, честь честью, честь по чести, по чести сказать, в честь …   Словарь многих выражений

  • честь — и; ж. 1. Совокупность высших морально этических принципов личности (честность, порядочность, добросовестность и т.п.); сохранение собственного достоинства и уважения личного достоинства другого. Человек чести. Родиться без чести, без совести (о… …   Энциклопедический словарь

  • Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ЧЕСТЬ — 1. ЧЕСТЬ1, чести, о чести, в чести и в чести, мн. (устар.) чести, честей, честям, жен. 1. только ед. Моральное или социальное достоинство, то,что вызывает, поддерживает уважение (к самому себе или со стороны окружающих). «И первый клад мой честь… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧЕСТЬ — 1. ЧЕСТЬ1, чести, о чести, в чести и в чести, мн. (устар.) чести, честей, честям, жен. 1. только ед. Моральное или социальное достоинство, то,что вызывает, поддерживает уважение (к самому себе или со стороны окружающих). «И первый клад мой честь… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧЕСТЬ — ЧЕСТЬ, и, о чести, в чести и в чести, жен. 1. Достойные уважения и гордости моральные качества человека; его соответствующие принципы. Долг чести. Дело чести (касается чьей н. чести). Задеть чью н. ч. Суд чести (офицерский). 2. Хорошая,… …   Толковый словарь Ожегова

  • Клевета — самый тяжкий вид посягательства против чужой чести: разглашение и распространение о ком либо заведомо ложных, позорящих честь его фактов. Отличие К. от обиды (см.) заключается в том, что последняя предполагает присутствие оскорбляемого и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»